Рубрика «Літературна Україна:ексклюзивне інтерв’ю»
Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю
Ідея нової рубрики Харківської обласної бібліотеки для дітей «Літературна Україна: ексклюзивне інтерв’ю» виникла під час карантину як нагальна потреба часу. Веде її співробітник нашої бібліотеки, журналіст, Олександр Кузьменко. Маємо на меті познайомити вас, любі наші читачі, з літературними особистостями України.
*****
Марія Слободяник, молода поетеса з міста Кам’янське Дніпропетровської області.
Ми поговоримо з нею про джерела натхнення та літературний процес у часи карантину.
Доброго дня! Розкажіть трохи про себе та Ваш життєвий шлях.
Напевно, сама доля означила для мене шлях у творчий світ, в якому живуть мої батьки та їхні друзі. В Дніпродзержинську (нині – місто Кам’янське), де я народилася у середині 90-х років, був великий творчий осередок, до якого входили артисти драматичного театру, професійні художники, музиканти, літератори. Мої батьки, як журналісти, були пов’язані з ними по роботі, а за покликанням душі (моя мама – поет) – однодумці. Тому не дивно, що змалку я вже малювала, причому одразу проявився мій характер у малюнку. Це зазвичай бути швидкі замальовки людей, яких зустрічала на вулиці. Коли мені було років шість, татові пощастило придбати для мене рідкісну книгу – «Карикатури» Херлуфа Бідструпа випуску 1975 року. Я могла годинами гортати сторінки з гумористичними сюжетами, до того ж подобалося, що вони зображувалися графічно. Я підсвідомо обрала такий принцип малювання, адже колір створює емоційний фон і відволікає від сприйняття змісту.
"Час невпинно диктує моду на все". Світлана Кас’яненко
Різні часи – різні ідеї… Раніше, світ був ширшим, не скутим тісними рамками карантину. Втім, як показує практика, для письменників, піснярів, художників, таке усамітнення дає шанс для написання нових творів.
Знайомтесь – Світлана Кас’яненко: дитяча письменниця, автор та виконавець багатьох різножанрових українських пісень, волонтер, яка від’їздила зі своїми концертами на фронт до військових на східні терени України в найтяжчі роки війни.
Доброго дня, шановна пані Світлано! Як Вам карантиниться серед весни? Як знаходите місце для позитиву посеред стресу, страху та усамітнення?
Скільки вільного часу, це дійсно подарунок! Збираюся з думками, аналізую, і чергую корисне із ще кориснішим: мию вікна, перу та прасую тюль, вішаю співаючи! Розмовляю з песиком та вазонами…головне, щоб вазони не відповідали! (посміхається). Перед написанням чогось доброго, потрібного, з повчальним ефектом,намагаюся не вмикати новин та не заходити на стрічку фб. А ще на мене неймовірно впливає Сонечко! Коли воно є, мої твори чистіші і світліші! Коли я була маленькою, думала, що Сонце – наш Бог. Радію йому, ніколи не ховаюся в тінь, і пишу дитячі пісні лише вдень!
"Я пишу про те, що відчуваю і бачу". Оксана Сергієнко
Наша співрозмовниця харківська поетеса Оксана Сергієнко, з нею ми поговоримо про літературний процес та користь читання книжок.
Доброго дня! Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Ваш життєвий шлях.
Вітаю! Мене звати Оксана Сергієнко.
Я харків’янка, за освітою фінансист. Писати вірші почала ще у середній школі, присвятила багато часу вивченню української мови та літератури, охоче брала участь у конкурсах знавців української мови, олімпіадах та мала певні успіхи. Отримала членство в Малій Академії наук у секції літературної творчості. Маю музичну освіту та дуже люблю грати власні імпровізації на фортепіано.
Неквапно веду свій телеґрам-канал у режимі щоденника-нотатника.
Сьогодні ми вирішили поговорити про літературний процес у часи карантину з відомим харківським фантастом Андрієм Валентиновим (Шмалько). Через те, що пан Андрій завчасно зазначив, що не в курсі новин літературних, видавничих, політичних та медичних, то наша розмова з ним сконцентрувалась на питаннях близьких та цікавих йому – історії, криптоісторії та творчості.
Звідки, на Ваш погляд, бере своє коріння сучасна фантастика? Наприклад, з “Мандрівок Гулівера” Джонатана Свіфта чи з “Держав та імперій Місяця” Сірано де Бержерака? Чи може з ще давніших літературних творів?
тільки свій голос і слідувати йому. Олена Андрейчикова
Сьогодні нашою співрозмовницею стане одесько-київська письменниця Олена Андрейчикова. Ми поговоримо з нею про витоки її літературної творчості та українську "жіночу" прозу.
Практично все, що відбувається зараз,
Нашим співрозмовником сьогодні стане українській фантаст Радій Радутний. З ним ми поговоримо про літературний процес у часи карантину.
Шаровари – це одяг еліти європейської держави! Костянтин Рахно
Всіляко пропагується, що козаки нібито носили типове тогочасне європейське вбрання – вузькі обтягуючі штанці, в тому числі і шкіряні.
Перед тим як майбутнє будувати, його слід придумати,
а це робота фантастів. Ігор Сілівра
Наш співрозмовник український письменник-фантаст Ігор Сілівра. Він розкаже нам про свою творчість, про те, як карантин позначився на літературному процесі для нього особисто та для українського книговидавництва.
Перед тим як майбутнє будувати, його слід придумати, а це робота фантастів. Ігор Сілівра / розмову вів Олександр Кузьменко // Офіційний ресурс газети “Український простір” на сайті “СНІП”
Бунтарство проти Імперій. Ірина Грабовська
Нашою співрозмовницею сьогодні стане молода письменниця та художниця Ірина Грабовська, відома під псевдонімом Анастасія Воронова. Ми поговоримо про літературний процес у часи карантину.
Доброго дня. Ми познайомились з Вами на презентації у Харкові першого тому Вашого роману “Леобург. Остання обитель бунтарства”, присвяченому подіям, що розгортаються у нашому та альтернативному світі стімпанка. Є відомості, що Ви з видавництвом вже підготували до друку другий том цієї історії. Яку назву він матиме?
Так, другий том уже в редакції, зараз його вичитують, а ми з дизайнером Сергієм Піонтковським робимо обкладинку. Друга книга дилогії матиме назву “Остання війна імперій”. Власне, я би навіть розглядала її як основну частину, оскільки перша була лише легкою прогулянкою, першим знайомством з містом вчених Леобург, останньою обителлю бунтарів у світі, де панують войовничі імперії.
Читати далі
Бунтарство проти Імперій. Ірина Грабовська / розмову вів Олександр Кузьменко // Офіційний ресурс газети “Український простір” на сайті “СНІП”
Я мрію, навчаю, пишу та живу. Ольга Халепа
Доброго дня! Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Ваш життєвий шлях.
Народилася я на Лозівщині, Харківської області, в селі Яковлівка, тут живу, працюю, займаюся творчістю. За своє життя захоплювалася і займалася багатьма речами: виступала на сцені, писала сценарії, працювала педагогом-організатором, займалася військово-патріотичним рухом та була співзасновником сільської волонтерської організації. Вивчала історію рідного краю, є керівником шкільного музею. Була ведучою та організатором сільських заходів, працювала вчителем та секретарем сільської ради. Захищала школу від закриття та започаткувала низку шкільних заходів та традицій. Крім педагогічного університету закінчила ще й училище культури та мистецтв, народила та виховала двох дітей, їздила до воїнів на передову, виступала в різних областях на фестивалях, або просто перед воїнами. Зараз я вчитель біології та музичний керівник в ДНЗ. Маю низку нагород і подяк різних рівнів. Найважливішими вважаю все ж звання “Жінка року 2009”, “Людина року 2019”, “Медаль за вірність національній ідеї”, відзнаку у Всеукраїнському конкурсі “Благодійна Україна”, а також перемоги в літературних конкурсах.
Я мрію, навчаю, пишу та живу. Ольга Халепа / розмову вів Олександр Кузьменко // Офіційний ресурс газети “Український простір” на сайті “СНІП”
Я хочу написати криптоісторичний роман про те, як австрійський генштаб вигадував Україну. Остап Українець
Доброго дня. Ми познайомились на презентації Вашого дебютного роману “Малхут” у Харкові. З тих часів у Вас друком вийшли ще два романи: “Транс” та “Канцелярія хрестових походів”. Що об’єднує ці твори?
Що об’єднує їх усі? Їх усі написав я. Окрім цього, мабуть, нічого глобального. “Канцелярія хрестових походів” – це історія, котра передує “Малхуту”, відбувається з ним в одній локації, це все ще історія одного міста на Галичині, просто в інших хронологічних межах. “Транс” – то радше магічний реалізм чи сюрреалізм, ніж що інше. Думаю, зі сторони можна буде знайти чимало точок дотику між цими книжками, але мені, “зсередини системи”, цей досвід видається дуже осібним.
Я хочу написати криптоісторичний роман про те, як австрійський генштаб вигадував Україну. Остап Українець / розмову вів Олександр Кузьменко // Офіційний ресурс газети “Український простір” на сайті “СНІП”
Сьогодні ми поговоримо з Ярославою Дегтяренко, українською письменницею, яка пише історичні романи про українську минувшину.
Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Ваш життєвий шлях.
Мій життєвий шлях цілком стандартний для жінки: закінчила школу, ВНЗ, влаштувалася на роботу, вийшла заміж, покинула роботу, щоб дбати про дитину, яка пішла до школи.
Сьогодні ми поговоримо про розвиток сучасної української літератури з письменником-фантастом, який жартома називає себе «гуманітарієм з Політеху» – харків’янином за народженням, киянином за нинішнім місцем проживання – Олегом Сіліним.
Доброго дня! Розкажіть нашим читачам трохи про себе та Ваш життєвий шлях.
Я народився у Харкові, там закінчив школу й університет (НТУ «ХПІ»). Потім переїхав до Києва, працював у рекламній агенції, водив екскурсії, трохи помандрував Європою, зараз працюю над створенням комп’ютерних ігор. З 2008 року у літературному об’єднанні «Зоряна фортеця», яке проводить тричі на рік конкурси українського фантастичного оповідання та з 2012 року спеціальні програми на основних книжкових фестивалях України. Працював у команді фестивалю уявних світів «LiTerraCon».