Бібліовісті

Урок вшанування "Є в пам'яті і біль, і подяка"

Details

Published on Saturday, 14 December 2024

Ранок 26 квітня 1986 року назавжди увійшов у світову історію як чорний день. Країна ще нічого не знає. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу буде потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося.
Першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежні з охорони ЧАЕС. Аварія могла би стати ще масштабнішою і перекинутися на інші енергоблоки, якби не 28 пожежних Прип’яті і нічна зміна станції. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції.

За кілька годин їх, впалених радіацією, замінять інші, далі лік тих, хто буде заміняти, буде вже на тисячі, десятки тисяч, аж поки вони не вгамують катастрофу. І ім’я їм буде досі незнане в світі – ліквідатори.
Такими постали події тих днів в уявленні учнів ХЛ 20, 138, 16 під час уроку вшанування «Є в пам’яті і біль, і подяка», проведеного фахівцями Бібліотеки на Алчевських.
В пам’ять про страшні події 1986 року, а також для вшанування подвигу мужніх людей 14 грудня в Україні – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.