arch

Бібліовісті

КУЛЬТУРНІ НОВИНИ. Міністерство культури та інформаційної політики України

Сайт Міністерства культури та інформаційної політики України

 

 

298104480 374282871522606 5496234138970965588 nМіністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проект Плану відновлення України (в частині культури та інформаційної політики).

Читати

_______________

 

1 мкКнижки були і залишаються зброєю пропаганди рф як правонаступниці срср.

Читати

 

 

_______________


294131313 360256226258604 3478690148597925940 nСпільна заява щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих Телеграм-каналів

Читати

 

_______________

 

294666457 363319599285600 2231757199850432294 nЩодо створення єдиної позиції України до світових техплатформ із протидії дезінформації та фейкам

Читати

 

_______________

 

Рекомендації Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму

 

Ці рекомендації розроблено Експертною радою Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму для органів місцевого самоврядування, громадських організацій з метою надання допомоги у подоланні антиукраїнського впливу російських цивілізаційних міфів, російської імперської та радянської тоталітарної спадщини у публічному просторі населених пунктів України.

Вторгнення військ Російської Федерації на територію суверенної держави Україна актуалізувало суспільний запит на посилення здатності протистояти внутрішнім і зовнішнім безпековим загрозам шляхом утвердження національної ідентичності українського народу, подолання наслідків антиукраїнської спрямованості російських міфів про спільну історичну пам’ять.

 

Читати далі

 

_______________ 

 

Маніфест «Культурна консолідація задля перемоги» щодо пріоритетів культурної політики в часи війни або 12 необхідних кроків

 

Війна, яку російська федерація розпочала ще у 2014 році, набула жахливого розмаху 24-го лютого 2022 року. Цілі війни агресор формулює як «демілітаризація та денацифікація України» та «остаточне вирішення українського питання». За цими евфемізмами - очевидна істина: агресор заперечує право українців на самовизначення, на власну ідентичність, мову та культуру.

Сьогодні культура - на передовій жорстокої війни. Ба більше, ми воюємо саме за культуру та ідентичність. Без них територія держави – це лише квадратні кілометри. Прицільні удари по обʼєктах нашої культурної спадщини є безперечним доказом того, що росія цілить прямо в самобутність українців. А перше, що роблять окупанти на захоплених українських територіях, – спалюють книги, нищать історичні памʼятки та змінюють українські назви міст і сіл.

Українська культура - це фундамент нашої ідентичності. Ось чому вона не менше, а подекуди й більше, ніж інші сфери, потребує фокусу уваги та підтримки на найвищому політичному рівні. Наразі витрати на культуру не здаються нагальними. Зараз головне – наша армія, якою ми всі безмежно пишаємось та в яку віримо. Але в стратегічній перспективі саме культура України втримає нашу державність, цілісність та завоює світ.

Сьогодні ми маємо історичний шанс назавжди змінити уявлення про нашу країну, історію та майбутнє.

МКІП, Держмистецтв та УІНП разом з діячам культури і мистецтва сформулювали декілька пріоритетів культурної політики держави під час війни, щоб після її закінчення ми вийшли оновленою, сильнішою та більш об’єднаною нацією. Багато з переліченого нижче вже реалізується незалежними митцями та активістами, волонтерами, інституціями сфери культури, міністерством та іншими урядовими організаціями. Цінуючи зусилля кожного в сфері культури, вважаємо за необхідне зосередити та консолідувати зусилля в наступних напрямках.

«Пишаймося спадком»

  • Популяризація культурно-історичного спадку: підвищення рівня обізнаності українців щодо власної історії та культури; консолідація суспільства навколо суб’єктності та самобутності України та її культури. Методи поширення інформації мають бути масовими: онлайн майданчики, обʼєднаний телемарафон, соцмережі, привабливий та професійний аудіо та візуальний продукт.
  • Іміджева репрезентаціяна глобальній арені: посилення субʼєктності країни через засоби культурної дипломатії – чітке дистанціювання від російської культури, виокремлення серед пост-радянських країн та серед країн Східної Європи. Продовжуючи політику санкційного тиску на рф в культурній сфері, потрібно пропонувати світові український культурний продукт, наповнювати ним сцени, виставкові площі та книжкові полиці. Розвиток і створення онлайн контенту, що репрезентуватиме українську історію, мистецтво, культурне розмаїття, кухню, матеріальні памʼятки.
  • Відновлення пошкоджених під час війни архітектурних памʼяток має стати одним з пріоритетних напрямків відбудови країни, поряд із життєво необхідними інфраструктурними проєктами.
  • Недопущення подальшого руйнування обʼєктів спадщини – продовження проєктів «Великої реставрації» на тих територіях, де це є безпечним.

«Віримо в перемогу сьогодні»

  • Підтримка бойового духу бійців ЗСУ: розширення діяльності фронтових бригад як на передовій, так і для підрозділів на ротації
  • Україна говорить на повний голос: підтримка мистецьких проєктів за участі українських діячів культури за кордоном, що репрезентують сучасну Україну; участь у фестивалях, ярмарках, виставках; недопущення припинення участі України в знакових світових подіях сфери культури (Венеційська Бієнале, Каннський кінофестиваль, Авіньйонський фестиваль тощо)
  • Заснування творчих резиденцій у відносно безпечних регіонах для митців, які лишаються в Україні, для продовження їхньої мистецької діяльності
  • Наші перемоги: поширення та підтримка створення нового відео контенту, присвяченого сьогоднішнім здобуткам українських культурних та креативних індустрій (у фокусі – останні 5–7 років)

«Творімо Майбутнє»

  • Проєктування майбутньої України: Залучення фахівців з урбаністики, архітекторів та дизайнерів до обговорення майбутніх проєктів відбудови українських міст, обовʼязкове врахування і наповнення публічних просторів творами мистецтва (скульптура, мурали тощо).
  • Меморіалізація місць воєнних злочинів окупантів, подвигів українських воїнів, недопущення «затирання» памʼяті про український спротив.
  • Широкий суспільний діалог щодо необхідності змін у сфері топоніміки українських міст, памʼятників діячам культури, наповнення змісту освіти (в т.ч. мистецької), репертуарної політики українських концертних організацій та театрів.
  • Проактивна культурна політика: розробка і широке суспільне обговорення засад майбутньої культурної політики України.

Сьогодні ми маємо безпрецедентну підтримку світу, тому зобов'язані на державному рівні скористатися цим й підняти знання про культурну Україну на найвищий рівень.

Бій виграє армія, війну – економіка, а безсмертя здобуває культура.

Підписанти

Андрухович Юрій, український поет, прозаїк, перекладач, кандидат філологічних наук

Балашова Ольга, голова правління ГО “Музей сучасного мистецтва”

Вайсберг Матвій, український живописець єврейського походження, графік, художник книги.

Вітовська Ірма, акторка театру та кіно, заслужена артистка України

Возняк Тарас, директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького

Григоренко Галина, голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти

Гудімов Павло, куратор і засновник арт-центру «Я Галерея», культурний діяч, видавець із  багаторічним стажем (видавництво «АртБук»)

Держипільський Ростислав, український театральний режисер і актор, народний артист України, директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка

Дробович Антон, голова Українського інституту національної памʼяті

Жадан Сергій, український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів

Жирков Стас, директор-художній керівник “Театру на Лівому березі”, Заслужений артист України

Косів Василь, ректор Львівської академії мистецтв, доцент, доктор мистецтвознавства.

Куковальська Неля, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська»

Ткаченко Олександр, міністр культури та інформаційної політики України

Троїцький Владислав, засновник ЦСМ “ДАХ”, актор, режисер, продюсер, сценограф, художній керівник та президент фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest

Доєднатися до маніфесту можна за формою: https://cutt.ly/IKmseOP

 

_______________

 

Позиція МКІП щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України



283517646 324889323128628 2802752186887760416 nБібліотечні ресурси – це частина інформаційних ресурсів держави. Вони потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема й від поширення ворожих інформаційних впливів.

В умовах збройної агресії російської федерації проти України актуалізація бібліотечних фондів є вкрай необхідною та, водночас, має відбуватися виважено і поступово.

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з консультативно-дорадчим органом - Радою з питань розвитку бібліотечної справи, розробили рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. До складу Ради входять провідні фахівці бібліотечної справи з усієї країни. Це представники національних та державних бібліотек, обласних універсальних наукових бібліотек, фахових громадських організацій.

В умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах види документів, зазначених у рекомендаціях, є неприпустимим з точки зору інформаційної безпеки нашої країни та впливу на суспільну свідомість громадян.

Рекомендації можуть використовувати органи місцевого самоврядування, публічні бібліотеки, підприємства, установи, організації різних форм власності, які мають у своїй структурі бібліотеки.

 

_______________

 

МКІП працює над вилученням російської літератури з бібліотечних фондів

пррмитМіністерство культури та інформаційної політики України працює над вилученням пропагандистської російської літератури з українських бібліотечних фондів, щоб замістити її якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв. Це відбудеться на основі відповідних методичних рекомендацій, які напрацювала та схвалила Рада з питань розвитку бібліотечної справи при МКІП. До складу Ради входять провідні фахівці бібліотечної справи з усіх куточків України.

“Пропаганда - це небезпечна зброя. Сьогодні російська брехня отруює все навкруги. Маємо всіма способами боротись із цим явищем. Наразі Міністерство визначило чіткі критерії, за якими російська література буде вилучена з українських бібліотечних фондів. Ми підходимо до цього питання ретельно і виважено. Сподіваємось, що все це позитивно вплине на розвиток українського книговидавництва”, - зазначила Лариса Петасюк, заступниця міністра культури та інформаційної політики України.

Першочергово і якнайшвидше потребують вилучення видання:

  • зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;
  • які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань рф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як “повстанці”, “ополченці”, “ввічливі військові люди”;
  • видавництв, а також авторів, до яких були застосовані обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;
  • автори яких публічно підтримали агресію проти України, інформація про що міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Бібліотекам рекомендується створити дорадчі органи, які зокрема, надаватимуть рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Джерело

 

_______________

 

Міжнародна платформа #МояВійна: історії українців збирають мільйон переглядів щотижня

278583314 309600214657539 7051596962902957895 nЗ початку роботи міжнародної платформи #МояВійна свої історії про війну в Україні опублікували понад 2,7 тисячі громадян. Станом на 1 травня, розповіді українців зібрали майже 4 мільйони переглядів.

«Саме з цією метою був запущений Міжнародний проєкт #МояВійна – розказати світу правду про війну в Україні та привернути увагу пересічних громадян інших країн до цієї події, не дати її замовчати. І ми бачимо, що історії, які розміщують українці, свідками яких вони стали, мають мільйонний приріст переглядів щотижня», – зазначила Анастасія Бондар, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Функціонал платформи постійно розширюється та вдосконалюється, аби якомога більше людей змогли дізнатися правду про російські військові злочини в Україні. Зокрема, на порталі mywar.mkip.gov.ua впроваджено можливість автоматичного перекладу від Amazon на понад 40 мов світу.

Нагадаємо, Міжнародна платформа #МояВійна – проєкт, який ініціювали Міністерство культури та інформаційної політики України, Асоціація інноваційної та цифрової освіти та компанія «Totonis». На платформі українці публікують власні історії про війну, а також відео та фото підтвердження військових злочинів, які скоюють російські військові на території України.

Джерело

 

_______________

 

Велика Британія та Україна разом відновлюватимуть українські бібліотеки, пошкоджені росіянами

278577501 5183007745100119 1952846102218222765 n27 квітня Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко зустрівся із Загальнопартійною депутатською групою Великобританії з питань бібліотек, інформації та знань.

Міністр розповів британським парламентарям про поточну ситуацію в Україні та про ризики для українських бібліотек, архівів та культурних закладів через російську агресію, адже російські війська варварськи руйнують все на своєму шляху. Як наслідок – уже понад 15 бібліотек зазнали пошкоджень чи руйнувань. На жаль, ця цифра не остаточна.

“Закликав британських парламентарів, чиновників, очільників культурних установ допомогти Україні. В довгостроковій перспективі це може бути фінансова підтримка: кошти на відновлення, грантова підтримка книжкової сфери через Український інститут книги, поширення української літератури за кордоном. Вдячний британським колегам за підтримку. Домовилися бути на зв’язку щодо подальших кроків і можливих партнерств між українськими та британськими бібліотеками”, - зазначив Олександр Ткаченко.

_____________

 

IMG 20220427 152055 482 1МКІП: утворено Раду з питань розвитку бібліотечної сфери

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України, а також Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулося обговорення особливостей організації роботи українських бібліотек під час війни за участі видавців і Українського Інституту Книги.

Також у обговоренні взяли участь понад 50 представників бібліотек зі всієї України.

Серед основних питань – радянські книги та книги російських видавництв. Над його вирішенням буде працювати спеціально створена Рада з питань розвитку бібліотечної сфери. Її співголовами стали Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики, та Євгенія Кравчук, народний депутат, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Голова підкомітету з питань інформаційної політики.

Зокрема, у межах роботи Ради будуть напрацьовані пропозиції та механізми вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв.

 

_____________________


Міністерство культури та інформаційної політики виступає за розмежування українського культурного простору від імперської росії

IMG 20220427 152105 690Протягом століть російський імперський режим намагався нав’язати міф про вторинність української культури та її зв’язок з російською культурою. Насправді, українська культура самобутня та унікальна. Саме тому міністерство виступає за відмежування українського культурного простору від маркерів імперської спадщини.

Декомунізація, яка набула загальнодержавного рівня після Революції Гідності, потребує продовження.

МКІП наголошує, що місцеві органи влади мають законне право приймати рішення про демонтаж пам'ятників, перейменування назв площ чи вулиць, які називаються іменами російських діячів. Водночас цей важливий процес відмови від російського імперського минулого має відбуватися цивілізовано, з дотриманням українського та міжнародного законодавства.

Зокрема, якщо пам’ятник (монумент) має статус пам’ятки місцевого або національного значення – чинним законодавством передбачена відповідна процедура отримання дозволу на переміщення пам’ятки, а також процедура виключення пам’ятки з реєстру за певних умов.

Незалежно від того, чи має пам’ятник статус пам’ятки або щойновиявленого об’єкта культурної спадщини, дотримання такої послідовності дій є важливим з огляду на те, що окремі пам‘ятки можуть мати історичну або іншу цінність з наукової точки зору. А відтак вони можуть бути збережені як музейний експонат. Тому до демонтажу необхідно долучати відповідних фахівців.

Окремо слід розглядати питання поховань під монументами та братських могил. Відповідні винятки передбачені, зокрема, і законом про декомунізацію. У кожному випадку, відповідно, необхідно виробляти рішення з урахуванням локальних аспектів – від перепоховання до зміни візуалізації або закладеного змісту.

 

_______________

 

Збираємо свідчення злочинів проти культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України

Міністерство культури та інформаційної політики України створило ресурс для належного документування воєнних злочинів проти людяності та об’єктів культурної спадщини, скоєних армією росії.
Матеріали можуть бути використані як докази для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та спеціальному трибуналі після його створення.

 

Деталі на сайті

 

 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Вверх