Бібліовісті
Фонтан емоцій з Інтанією Сіф
- Подробности
- Опубликовано 07.02.2018

Звісно, з підлітками важко розмовляти, треба шукати підхід, чимось зацікавлівати, а для Інтанії – навпаки: вона з легкістю, позитивом та усмішкою розповідала уважним вихованцям, яких, до речі, зібралась повна актована зала, про своє життя, кумедні випадки, перші вірші.
Писати почала з п’яти років, потім, за бажанням батьків, – танцювальна й музична освіта, навчання у хореографічній школі, виступи в ансамблі танцю «Лілея». Через травму покинула танцювати, але це не завадило їй отримати червоні дипломи у музичній школі та Харківській державній академії культури, працювати на телебаченні, навчатися у Києві в інституті керівних кадрів культури й мистецтва, стати талановитим програмістом й викладачем у Харкові. Усіх здібностей Інтанії й не перелічити! «Головне – не зупинятися на досягнутому і вірити в свої сили», – зізналася вона своїм слухачам.
Кожен ступінь її становлення, як особистості, позначався на її внутрішньому стані, народжувалися нові неповторні поезії…
Одного разу її батьки ці поезії, без дозволу доньки, відправили на конкурс до Петербурга. Скромна дівчина і не сподівалась на перемогу й гран-прі. Так з’явилась її перша збірка «Живе». Так само було і з фотографіями. Інтанія дуже любить квіти, а ще фотографувати, адже поет живе враженнями від навколишнього світу. От і вона, мимоволі вирішивши взяти участь у польському конкурсі фотографів, несподівано для себе стала переможцем. Тепер листівки з її квітами можна побачити по всьому світу. Такий же набір листівок вона подарувала і вихованцям інтернату, влаштувавши конкурс на краще знання квітів.
Людина-сюрприз, як вона сама себе називає поетеса, адже дуже любить дарувати тепло, позитив та робити несподіванки, на зустріч завітала не сама, а із своїм другом – кіноактором, кінорежисером, викладачем, організатором літературно-музичної студії для дітей «Планета» – Едуардом Юрієвичем Гриднєвим. Під акомпанемент гітари вони виконали декілька ліричних пісень, запросили до навчання у студії та участі у щорічному міському конкурсі «Людина. Доля. Епоха.», що проводить Центральна міська бібліотека ім. В.Г. Бєлінського. Наостанок, Інтанія наголосила на тому, що час – найцінніше в кожної людини, тому марнувати його слід лише на навчання й пізнання чогось нового.