arch

Бібліовісті

День пам'яті «Небесної сотні» у Курязькій виховній колонії ім. А.С. Макаренко

33114

 20 лютого 2017 року учні 6 – 8 класів ЗОШ №5 та студенти  9 –10 класів Харківського обласного вищого училища фізичної культури та спорту вшанували відвагу, силу духу й жертовність громадян, які вийшли на мирний протест і віддали своє життя на  Майдані.

17 лютого 2017 року фахівці Харківської обласної бібліотеки для дітей відвідали Курязьку виховну колонію ім. А.С. Макаренко, щоб разом з вихованцями згадати Небесну сотню. Саме ця колонія була заснована талановитим вихователем Антоном Макаренком. А зараз – чотирнадцятирічні підлітки, засуджені за тяжкі правопорушення, зі співчуттям і болем слухали про харків'ян Євгенія Котляра, Влада Зубенка, Юрія Паращука і всіх тих, хто віддали свої життя на Майдані й війні на Донбасі.

___________________________________________

 

  Гортаючи привезені із бібліотеки книги, вони розмовляли про Небесну сотню, про Революцію Гідності. Про те, як це, коли знайомі та друзі пишуть у соціальній мережі щось, на кшталт: «Я вдома, жива, не хвилюйтеся», і розумієш, що могло бути й інакше. Про те, як це, коли за переконання – вбивають. Говорили про тих, у кого стріляли в Києві. І про тих, кого били «прибульці»-тітушки у Харкові. І про те, чому деякі люди не змогли залишитися вдома в ці дні, а опинилися в гущі подій на Майдані. І про найважливіше питання, що хвилювало хлопців: чи довго буде йти війна? Коли ж вона нарешті закінчиться…
  Для людини з вулиці не зовсім зрозуміло, що це за місце – колонія і що за люди там живуть. Мова йде про пенітенціарний заклад закритого типу, до якого потрапляють діти та підлітки чоловічої статі, засудженні до позбавлення волі на певний строк, і де, за законом, можуть перебувати до 22 років.
  Хлопці вчаться у, здавалося б, звичайній загальноосвітній школі, після навчання отримують робітничі професії в профтехучилищі. Тут вони грають в футбол, читають книги, беруть участь у конкурсах та утримують будинок і територію колонії чистими. Тут є бібліотека та унікальний музей А.С. Макаренка. Свобода у цих підлітків в майбутньому, але життя йде вже зараз. Фотографій не буде, оскільки всі гаджети і особисті речі здаються на зберігання на вході: заклад режимний. Але включеність вихованців колонії в життя міста та країни нам здається важливою. Оскільки усі ми – люди, і хотілося б залишатися людьми.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Вверх