Сміймося на здоров`я!
ПОЧУТТЯ, ЩО ПОЛЕГШУЄ ЖИТТЯ
У світі інформаційних технологій, у якому ми живемо, стають безцінними прояви звичайних людських почуттів. Почуття гумору — одне з них. Воно формується у сфері моральних, естетичних та інтелектуальних почуттів і починає проявлятися та розвиватися вже в ранньому дитинстві.
Вітчизняні педагоги (І. Зязюн, О. Савченко, М. Стель- махович, В.Сухомлинський) дотримуються думки, що розвинене почуття гумору допомагає розв'язувати нелегкі життєві ситуації, адже дає змогу подивитися на проблему під іншим, комічним і критичним, кутом зору. Цю здатність варто плекати з дитинства.
Таку позицію відстоює і відомий гуманіст Ш.Амонашвілі, який у книзі "Здрастуйте, діти!" писав:
"Сміх не лише спрямовує пізнавальний процес, а й сам є одним із способів і результатів пізнання".
Тому, на його думку, педагоги мають не "переслідувати" дитячий сміх на уроках чи заняттях, а навпаки, викликати його.
НАД ЧИМ СМІЮТЬСЯ СТАРШІ ДОШКІЛЬНЯТА
Діти 5-6 років переходять на новий рівень сприйняття і розуміння гумору. Вони обговорюють кумедні випадки зі свого життя та життя друзів і знайомих, наводять приклади смішних ситуацій з мультфільмів, дитячих фільмів та телепередач.
Старші дошкільнята, які вже вміють оперувати конкретними поняттями (образами, символами тощо), розуміють гумор, в основі якого лежать логічні невідповідності й парадокси.
Наприклад, вони сміються над картинками або творами, які відображають нісенітниці, над плутанками, небилицями. Гадаємо, варто якомога більше читати їх дітям, розбирати нелогічності та прийоми творення комічного.
Жартівливі вірші:
* * *
Стоїть і гірко плаче Надя:
- Віддайте булку з маслом, дядю!
- Та я ж не брав, дівчатко миле...
- А ви на неї, дядю, сіли!
* * *
- Як тебе звати?
- Так, як мого тата.
- Ну, а тата ж як?
- Тата звати так, Як зовуть мене:
В нас ім'я одне!
* * *
Бабуся каже:
- Глянь в гніздечко: Курчатко клюнуло з яєчка. Пита здивовано внуча:
- А влізло як туди курча?
* * *
- Чому це ти подряпаний? Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
- Та я ж купав кота!
- А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого...
- Еге, ти ж не викручував І не сушив його!
Грицько Бойко