Скейтбординг

Вже давно скейтбординг набирає популярності серед молодих людей, перетворюючись із легкої розваги на справжню субкультуру: зі своїм стилем одягу, поведінкою та способами проведення дозвілля. До того ж нещодавно його визнали офіційним видом спорту. Дата святкування вважається 21 червня – «Міжнародний День скейтбордингу». Тож трюки на дошці зарекомендували себе з найсерйознішого боку. І з кожним роком кількість любителів цього виду спорту невпинно зростає.

Скейтбординг – це екстремальний вид спорту, який широко розповсюджений у всіх країнах світу. Він полягає у пересуванні на спеціальній дошці – скейтборді. Кататися можна і в стилі лайт, без подолання перешкод та виконання трюків. У такому разі заняття стає корисною розвагою, що допомагає покращити координацію, поставу і просто проводити більше часу на свіжому повітрі.

Скейтбординг як субкультура зародився у 50-х роках у Каліфорнії. Серфінгісти через відсутність хвиль придумали свій "тротуарний серфінг" на дошках з коліщатками. Він застосовувався як розігрів перед катанням на серфінгу. Винайшов скейтборд, у сучасному розумінні його конструкторських особливостей, Ларі Стівенсон. У першій половині 60-х він був видавцем спортивного журналу "Surf Guide". Він організував не лише PR-кампанію цієї спортивної розваги, а й перші змагання для підлітків. Вже 1965 року було випущено 4 млн. дощок. У 1970-х роках скейтборд Ларі Стівенсона набуває повністю сучасних рис. Він вигинає вгору кінці дошки. Приблизно в цей же час Френк Несварт розробляє поліуретанові колеса. Вони компактніші, покращують зчеплення з поверхнею дороги. До речі, до 70-х років більшість скейтерів взагалі каталася без взуття. І поступово почали з'являтися перші бренди, які виробляли спеціальне взуття для представників субкультури. Скейтерські бренди стали справжніми двигунами культури, і навіть такі спортивні гіганти, як Nike та Adidas, «встали на дошку», запустивши свою лінію. Тоді ж почав формуватися фірмовий стиль скейтерів: оверсайз-футболки, шорти, високі шкарпетки та, звичайно, кеди. Своєю популярністю скейтерські бренди багато в чому завдячують представникам хіп-хоп та поп-культури. Ріанна, Джастін Бібер, Tyler, The Creator, A$AP Rocky, Каньє Вест та Тревіс Скотт з'являлися на червоних доріжках та у повсякденному житті у Palace, Supreme та Stussy.

У 80-ті з'явився легендарний скейтер Тоні Хоук, який привернув увагу громадськості своїми трюками. Почасти завдяки йому рух став мейнстрімом.

З кожним роком популярність скейтбордингу стрімко зростає. Осушені басейни, дренажні труби, асфальтовані дворики шкіл швидко стали найпопулярнішими спотами у молоді. Бум на скейтбординг не минає, і в усіх містах світу є скейт-парки та цілі спільноти людей, захоплених цією субкультурою.

Пристрій скейту

Скейт складається із чотирьох основних елементів:

• дека - так називається дошка скейтборда, а її загнуті торці - ноуз, що знаходиться спереду, і Тейл відповідно - задня частина;
• гриптейп - стійкий до зносу наждачний папір, який клеїться на деку зверху і збільшує зчеплення підошв черевиків скейтбордиста з дошкою;
• підвіски або траки, до яких кріпляться колеса, що повинні бути повністю під декою;
• колеса - діаметр, жорсткість, матеріал виготовлення, спосіб кріплення - все це може бути різним і пов'язане з передбачуваною манерою їзди та виконання трюків.

Є кілька стилів катання на скейті:

Флетленд – стиль, який означає катання та виконання різних трюків на горизонтальній поверхні – асфальті, бетонних плитах.

Стріт – як відомо з назви, це стиль вуличного катання, у якому основою для трюків стають всілякі сходи, перекриття, відбійники. У цьому стилі зараз катаються більшість скейтерів.

Фрістайл – дуже популярний у 70-80-х роках стиль, при якому трюки були зобов'язані виконуватися виключно на одній площині.

Верт – стиль, що зародився в 1976 завдяки команді Z-Boys, – через посуху вони почали кататися і робити трюки на скейтборді в пересохлих басейнах. Це стиль трюків на рампі.

Парк – це стиль трохи схожий на стиль «вертикалі». Виконання трюків також відбувається на рампі, але тепер вже у спеціально створених для цього скейт-парках, де збудовані спеціальні рампи для виконання особливо видовищних та складних елементів.

 

Катання на скейті має безліч позитивних сторін: воно приносить безпосередню користь для організму, не вимагає дорогого важкого інвентарю, ви зможете займатися цим видом спорту будь-де, і вам не потрібні великі фінансові витрати. Ще один плюс катання на скейті – це емоційне задоволення. Сам процес становлення на дошку виховує волю до подолання труднощів. Постійна робота над собою розвиває дисципліну, терпіння, допомагає подолати страхи висоти та швидкості. Організм стає сильнішим і витривалішим. Тренування, тренування та ще раз тренування! Тільки так можна досягти успіху!